На платформі Студії «Діє-Слово» адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки провела відкрите інтерв’ю з Давідом Фішманом, професором історії Єврейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк).

Під час розмови торкнулися тем вивчення єврейської історії та культури в Україні в умовах воєнного часу, юдаїки в архівах України, вивчення єврейської історії та культури в США, а також президентства Трампа і питання антисемітизму.

Професор Фішман також відповів на запитання гостей Студії «Діє-Слово» та студентів Сертифікатної програми з юдаїки.

Публікуємо частину інтерв’ю, а повну розмову можна подивитись за посиланням.

Наскільки у США після теракту 7 жовтня в Ізраїлі змінилася кількість студентів, яким сьогодні цікава юдаїка? І як змінилася ситуація з пожертвами?

Я опишу власну ситуацію, щоб краще пояснити відповідь. Я викладаю в єврейському виші. Це означає, що приблизно 90% студентів – євреї.

Тобто, з одного боку, я перебуваю, можна сказати, в нетиповому середовищі – майже повністю єврейському. Але зовсім поруч зі мною – Колумбійський університет, який був головним центром антиізраїльських демонстрацій, особливо навесні 2024 року.

І, звісно, у мене є колеги, які викладають у звичайних університетах, зокрема й моя дружина, яка працює в міському університеті Нью-Йорка. Тому я добре знайомий із загальною ситуацією.

Треба сказати, що на більшості американських кампусів антиізраїльська атмосфера дуже сильна. Я б сказав, що негативне ставлення до Ізраїлю стало певною очікуваною позицією. І будь-яка людина, яка якось захищає Ізраїль, може опинитися в ізоляції.

Багато моїх студентів, які одночасно навчаються в єврейській семінарії та в Колумбійському університеті, розповідали, що втратили багатьох друзів, тому що ті перестали з ними спілкуватися. Зазвичай це не єврейські друзі, але трапляються і євреї з крайніми лівими поглядами.

Це створило кризу в кампусах. Зараз ситуація трохи заспокоїлася, але, на мою думку, це тимчасово. Була реальна криза безпеки для єврейських студентів, траплялися напади, особливо у 2024-2025 роках.

У багатьох місцях справді поменшало студентів, які обирають курси (єврейської історії, івриту – ред.) як вибіркові.

Бувають навіть протести: коли пропонують курс з історії Ізраїлю, можуть надходити листи з обуренням – мовляв, чому в університеті викладають історію Ізраїлю, це «сіоністська пропаганда» тощо.

І справді, я вважаю, що є проблема зі зменшенням кількості студентів у цій галузі. Скоротилася частка неєврейських студентів.

Що стосується спонсорів – тут ситуація менш проблемна. По-перше, коли спонсори роблять внески, це зазвичай великі суми, і вони вже їх надали. 

Але якщо щось і змінилося, то це пріоритети: тепер на перший план виходить боротьба з антисемітизмом, із антиизраїльською та антиєврейською атмосферою. Тому, можливо, академічна сфера стала трохи менш пріоритетною для єврейських донорів.