Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки традиційно анонсує літню лекційну сесію – це серія з п’яти тематичних зустрічей, які відбуватимуться о 20:00 16, 21, 30 липня; 6 та 13 серпня 2026 року на платформі студії «Діє-Слово».

Подія має відкритий формат, тому до неї можуть доєднатись усі охочі за умови реєстрації за посиланням.

Програма літньої сесії 2026

16.07.2026

«Архітектура караїмських кенас: між традицією, національною ідентичністю та політикою»

Проф. Євген Котляр — завідувач кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв, кандидат мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.

Дослідження генези і стилістики архітектурних форм караїмських кенас може стати важливим аргументом у сьогоднішній дискусії про хитросплетіння караїмської національної історії. Візуальні характеристики східноєвропейських кенас відображають певні символіко-естетичні уявлення караїмів, залишаючись німим свідком пошуку караїмами своєї ідентичності на різних етапах історії.

У ранній час ми це бачимо в Криму, де в Середньовіччі сформувалася караїмська громада, і кримські кенаси з їх типовим для тюркського та мусульманського Сходу зовнішнім виглядом демонстрували прихильність місцевих середньовічних форм. У XVIII столітті караїми Речі Посполитої будували кенаси, схожі на дерев’яні та муровані єврейські божниці в штетлах.

З кінця XIX століття, в ході караїмської міграції по теренах Російської імперії, в архітектурі кенас окреслилися два стильові напрямки в рамках загальноєвропейського історизму. Прихильники одного з них орієнтувалися на Схід, як, власне, і архітектори синагог. Вони поєднували своє історичне коріння на Близькому Сході із сучасною історією. Прибічники іншого, переважаючого напряму, обрали неокласицизм, який підкреслював новий статус караїмів в імперії. З одного боку, вони дедалі більше відмежовувалися від євреїв, які зазнавали притисків з боку царської влади. З іншого – зближалися з царським домом Романових, який зрівняв караїмів у правах із корінним населенням імперії. З третього боку – демонстрували через архітектуру особливий релігійно-адміністративний статус Євпаторії як центру Таврійського та Одеського духовного караїмського правління, який став «караїмським Єрусалимом» для всіх караїмських громад країни, окрім Польщі і Литви.

Ми спробуємо подивитися на архітектуру кенас в її хронології, як на розвиток певних візуальних кодів, за якими стоять глибокі сенси і контексти. Вони не залежать від тих чи інших наукових конструктів, а навпаки – спроможні об’єктивно показати конкретні явища і процеси, що мали місце в історії.

21.07.2026

«Архітектурний стиль як вираз єврейської колективної тотожності»

Dr. Сергій Кравцов — почесний науковий співробітник Єврейського університету в Єрусалимі. Його наукові напрями — історія містобудування та архітектура синагог. Він є автором книг Di Gildene Royze: The Turei Zahav Synagogue in L’viv (2011), In the Shadow of Empires: Synagogue Architecture in East-Central Europe (2018), співавтором книг про архітектуру синагог Литви (2010–2012) та Волині (2017), а також численних есе. Нову монографію Кравцова, присвячену синагогам Латвії, готує до друку видавництво Brill (Leiden).

Стиль — суперечлива категорія історії мистецтва, що потребує великої уваги дослідників архітектури 19-го та 20-го століть. Особливої уваги заслуговують так звані «національні стилі», покликані вкоренити нації в процесі їхнього становлення та самовизначення. «Єврейський стиль» у різних його відмінах дає приклад формального й змістовного генезису національної культури, подолання думки про євреїв як «народ без мистецтва» та діаспорних поділів.
На відміну від неокласицизму, який намагався візуально залучити синагогу до простору міста освіченої доби, пізніші стильові засоби вирізняли синагогу у здебільшого християнському середовищі. Нео-мавританський стиль, поза подібними формальними рисами, змістовно різнився в Баварії, де його впроваджено до архітектури синагог, в Пруссії, де реформовані синагоги візуально покликалися на «Золотий Вік» на Іберійському півострові, чи в імперії Габсбурґів, де іспанська спадщина були частиною романтичного сентименту. З появою археологічної теорії щодо архітектури Єрусалимського храму як поєднання ассирійських, єгипетських, фінікійських та питомо палестинських елементів, вона надихнула низку архітекторів, які працювали над проєктами синагог. Археологічне відкриття античних синагог у Галілеї надало новий поштовх у застосуванні неокласичних деталей і композицій в синагогах США та Європи. Нарешті, кліматичні та регіональні спостереження щодо архітектури підмандатної Палестини наблизили формулювання «палестинського стилю» та його застосування далеко за межі цього регіону — аж до Прикарпаття.
Отже, не існує єдиного «єврейського стилю» в архітектурі синагог. Тим не менш, історично існували єврейські стилі, сконструйовані архітекторами та суспільно прийняті для ототожнення групи вірних з єврейським народом.

30.07.2026

«Виникнення євреїв та мистецтво»

Бені Йонін (Ізраїль) — історик, археолог, докторант Єврейського університету в Єрусалимі.

На лекції лектор розгляне найдавніші зразки образотворчого мистецтва, створені давніми євреями, у світлі археологічних даних і біблійного тексту.
Буде проаналізовано ставлення пророків до мистецтва та співвідношення його з археологічними реаліями Давнього Ізраїлю.

06.08.2026

«Звідки взялися синагоги?»

Бені Йонін (Ізраїль) — історик, археолог, докторант Єврейського університету в Єрусалимі.

На лекції лектор розгляне археологічні свідчення – від найперших відомих синагогальних комплексів до пізньоантичних пам’яток на території Ізраїлю.

13.08.2026

«Таємниці Мангуп-Кале: історія юдейської громади крізь призму археології»

Ольга Яшна — кандидат історичних наук, провідна наукова співробітниця Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». У 2009–2013 роках очолювала археологічні дослідження культової споруди юдейської громади Мангуп-Кале (Південно-Західний Крим).

Як археологічні знахідки можуть змінити історію цілого міста? Що приховують руїни Мангуп-Кале – середньовічного міста-фортеці, де протягом століть жили християни, мусульмани та юдеї?

Під час лекції ми поговоримо про історію юдейської громади Мангупа: від найдавніших надгробків XV ст. до руїн культової споруди, датування якої археологи змушені були переглянути. На основі археологічних відкриттів, написів на надгробках та свідчень мандрівників і хроністів ми спробуємо відтворити історію громади, яка була важливою частиною багатокультурного світу середньовічного Криму.

Лекція покаже, як поєднання археологічних знахідок та письмових джерел дозволяє реконструювати історію юдейської громади Мангупа та по-новому осмислити її місце в минулому Криму.

Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки під егідою Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України оголошує набір студентів на 2026/2028 навчальні роки.

Якщо ви хочете отримати системні знання в галузях єврейської історії та культури (на рівні бакалаврату), ми запрошуємо вас стати студентом дворічної Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки.

Вступ на програму відбувається у два етапи:

– заповнення анкети за посиланням 

– проходження співбесіди з керівниками програми наприкінці серпня.

Запрошення на співбесіду приходить на електронну пошту, вказану в анкеті, орієнтовно в середині серпня.

Фінальним акордом літньої лекційної сесії стане День відкритих дверей Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки — нагода дізнатися більше про Програму, поспілкуватися з викладачами, студентами та випускниками, а також поставити всі запитання щодо цьогорічного вступу, особливостей програми та відкритих курсів.

Реєстрація на цей захід — за посиланням. 

День відкритих дверей буде проведено онлайн 20 серпня о 20:00. Посилання на зустріч буде надіслано на вашу електронну адресу.

Запитання надсилайте на адресу: cpjudaica2020@gmail.com